Америка
Епілог :
До людей, які їдуть вперше :
В спектаклі під назвою „Work and Travel USA” ніколи не було режисера, репетиції відмінено,сценарій загублено і починається п‘ятимісячна імпровізована постановка – вибігайте на сцену і грайте свою роль... Робіть вибір, не давайте іншим це зробити за вас...
Не задавайтесь питанням чи можливо в своєму містечку знайти другу роботу. Це залежить не від містечка, а від ВАС, єдине виключення для двох моїх друзів, які їдуть на Аляску. Не питайте себе скільки вдасться заробити. Запитайте себе скільки ви хочете працювати ? А скільки подорожувати ? Не забудьте що питати потрібно себе, а не свою подружку чи людину, яка вже була в Штатах.
А мої враження є лише моїм індивідуальним випадком. Це не путівник і не узагальнена думка про Штати. Єдина користь від цієї історії для вас – вам може бути цікаво порівняти зі своєю історією, можливо для декого ще ненаписаною.
Осінь 2001 року, Київ,Україна.
До цього з Штатів поверталися назад бізнесмени,політики і спортсмени. Але є чутки, що окремі студенти теж там були, що існує якась програма обміну, яка дозволяє легально працювати в Штатах. Так, після інформаційного пошуку троє друзів з Києво-Могилянської Академії прийшли в компанію „Колізей”.
Зима 2002 року, Київ, Україна.
Рішення їхати твердо принято. Тоді це виглядає як чудова можливість провести захоплююче літо, про тисячі потенційних зелених доларів ніхто з нас не думав. Скоріше довелося думати, про півтора тисячі, в які обходиться участь в програмі, але на щастя на світі є родичі. Кілька безсонних ночей в Internet дають уявлення про країну Америку, види літніх робіт, я орієнтуюсь в американській географії, і всіх спортивних новнинах з NBA і NHL. Але найпотрібнішого – контракту з американським роботодавцем здобути не вдається... Знову приходимо в компанію „Колізей”. Моїм двом друзям легше – вони впевнені, що пропливуть 500 метрів і нирнуть на 4, тому їм халявна робота в басейні, я ні, тому їду в найбільшій парк світу.
Весна 2002 року, Київ, Україна.
В день співбесіди в посольстві хвилювання невелике, на фоні інших видаюся втіленням спокійності і холоднокровності. З візовим офіцером вдається знайти спільну мову, після стандартним питань переходимо на мої подорожі про Україні, обоє погоджуємся що Львів – це дуже гарне місце. Після візи епізод, який визначить моє життя на наступні 2 роки, пропозиція роботи в Колізеї, де в рядку Destination вказано Delaware. Зараз при цьому слові з‘являються теплі спогади і відчуття другої Батьківщини, тоді єдине що має значення – в рядку wage rate 7 більше 6 в Yellowstone.
Літо 2002, Київ Україна.
Знайомство з двома дівчатами, в яких контракт в той же магазин. Всі троє з різних міст, різними інтересами і очікуваннями, але з однаковим контрактом і днем вильоту. Біганина по викладачах досить ефективна в Академії, розказую про своє професійне стажування в Штатах і вони ставляться з розумінням до бажання достроково здати сесію. Зараз таких в нашому вузі сотні, а викладачі знають що програма не дуже навчальна, тому розуміння десь зникло.
4 червня, Франкфурт-на-Майні, Німеччина.
Чистота і автоматичний шаттл без водія вражають, але єдине що хвилює – це за годину встигнути на наш рейс до Нью-Йорку. Не вважаю що я був у Німеччині....
5 червня, Нью_Йорк, США.
З десятків поляків, чехів, словаків і литовців складаєсться враження що у них всі студенти виїхали на літо. Вражає все, брудні вулиці і купи стіття, далекі хмарочоси і трьохярусні дороги. Міф про сяючу чистоту Америки зруйновано, а нелюбов до цього міста так і залишиться.
Після сніданку страшно: невже вся їжа в Штатах така отстойна ?! . Потім виявиться що ні,просто все залежить від ціни. Дівчата гірше спілкуюються англійською, всі офіційні запитання на мені, суперпрогрес в моїм мовних можливостях стає постійним і невідворотним. Я починаю отримувати кайф від самостійності і відчуття свободи. Є соціологічні дослідження, де США заносять до суспільств з найвищим індивідуалізмом і високим ступенем невизначеності у прийнятті рішень, Україну до колективного типу мислення і жорсткою ієрархічною структурою. Важко з ними не погодитись.
З перших днів у Штатах мені подобається швидкість і потреба прийнятя рішень, хоча доводиться багато вчитись, та навчання дається легко. Шоки неминучі : Глорія, front desk з hostel, негритянка два метри в ширину і з півтора в висоту, була б моїх кошмарах якби мені снилися сни.
6 червня 2002, автобус на Rehoboth Beach, New-York - Delaware, USA.
В автобусі чути маасковський варіант російської, дівчатам стає цікаво, я ж їх братнім народом не вважаю, знайомлюся з іспанкою, яка сидить поруч. Жаль що вона їхала далі, вона ж так і залишиться єдиною і неповторною учасницею work and travel з Іспанії, яку я зустрів в Штатах. Але ми навіть не обмінюємося e-mail, зупинка Rehoboth Beach настає несподівано.
6 червня Rehobth Beach, Delaware.
З абтобусу вийшло нас троє і група ірландців. Мені ще важко розуміти британський акцент, але здається в них типу вже орендовано будинок, і місць для нас там не має. Картина невесела – в нас важкі сумки, а поруч швидкісний highway, банк і магазини. Де жити – незрозуміло... Вкотре про себе злюся на дівчат, мені знайомі порадили брати мінімум речей і це одна легка сумка, їм ні – і це кілька важких. Біля офісу агенства нерухомості до нас вбігає життєрадісний усміхнений чоловічок, який буквально затягує нас в офіс. Зараз для мене він „My adopted American father” і ми стали близькими друзями на все життя, а тоді, перший день в Rehoboth, не дуже вірилось що житло дороге, треба платити security deposit і наш найкращий варіант – заночувати за помірну плату у його знайомих словаків.
Червень, 2002 рік.Rehoboth Beach, Delaware, USA.
Житло ми зняли разом з парою поляків, яких теж підібрав Річард. На роботу в наш магазин нас не взяли, але ми швидко знайшли інші вакансії. Мабуть тільки сліпий і глухий не знайде роботи в перший тиждень червня в Rehoboth Beach , майже кожен з більш як 100 ресторанів і кафешок, сотень магазинів має вивіску Now Hiring. Хоча і він знайде, інвалідів в Америці шанують і всі їм допомагають.
Всі взяті з дому гроші пішли на будинок, останні 50$ на велік, без social security card зарплату не видадуть, тому довелося їсти на роботі, вдома - ножки Буша і банани. Але всі будденності життя втрачають сенс коли вперше потрапляєш на океан. Такої позитивної енергетики, внутрішньої радості і насолоди я в ще не знаходив ! Це було кохання з першого погляду і на все життя...
Липень - Серпень 2002, Rehoboth Beach, Delaware, USA.
Час , коли найціннішим ресурсом є годину сну. Коли ненавидиш брудні кастрлюлі і сковородки в душній кухні ресторану, коли стаєш професіоналом з продажу джинсів і футболок, коли міжнародні вечірки стають чимось звичайним, коли на шкірі з‘являється бронзовий загар, коли їздиш на велосипеді вночі і без ліхтарика – всі барви змішуються на святковій картині життя і утворюють фантастичну життєрадісну non-stop пригоду...Єдине правило : ні, зовсім не - „break all the rules”, насправді – „ніяких наркотиків (маріхуанна звичайно ж не рахується)”.
На пам‘ять про цей період залишається кумедне падіння з велосипеда на очах у поліцейського, і як наслідок зовсім не кумедний ticket за underage consumption of alcohol і душевне спілкування з добрим американським суддею. Розваги вражають різноманітністю: під час американських можна класно покричати, і не від страху, а просто тому що це прикольно і всі поруч кричать, а коли дивишся вниз – швиденько проглянути біографічний документальний фільм. На картінгу розумієш основну ідею „Таксі” і „Угнать за 60 секунд” щосили давлячи педаль газу і забуваючи про педаль тормозу. Граючи в парі з болівійцем пляжний волейбол трохи соромно безнадійно програвати дівчатам ,хай навіть вони займаються цим понад 10 років у себе в Чехії. І звичайно ж національний вид спорту - shopping, багото цін співставні з українськими, а витрачати вже можна американські гроші. З‘являється вміння отримувати насолоду від ранкових пробіжок, виявляється це дуже класно - постійно почувати себе в чудовій фізичній формі.
Сезон подорожей логічно відкрити поїздкою до друзів-lifeguards на День Незалежності, благо їхати треба в сусідній Нью-Джерсі. Година на паромі із спогляданням дельфінчиків і три на автобусі, і я в маленькому містечку біля Атлантік Сіті. Вперше з‘являється почуття сприйняття Delaware як домівки. Цікаво чому говорять Сполучені Штати Америки, а не Американський Союз Незалежних Держав ??? Вперше можна поділитися здобутками, я можу розповісти про розваги, друзі – продемонструвати стан банківського рахунку. З‘являється бажання трохи більше працювати і трохи менше витрачати...
Вересень 2002, Rehoboth Beach, Delaware.
Бажання сповна реалізовується одразу на 3 роботах, треба ж крім віддати борги і собі щось заробити... Велечезна перевага постійної роботи – немає часу витрачати гроші.
Вересень-Жовтень 2002, Dover, Washington, Baltimore, Chicago, USA.
Work закінчився і почався Travel. Пограємо в ассоціації ? Dover – величезне казіно і величезний супермаркет, Washington – нетрадиційне американське місто з музеями і „Вшисткі Бєгайонц” (Польськ), в центрі міста кожні 5 хвилин нас обганяє людина, Baltimore – Національний акваріум і шоу дельфінів, Chicago – нудна українська околиця, уповільнення ритму життя, рахую дні до відльоту. (справжня думка про місто виникне лише під час другої подорожі). В цілому : найприємніше місце для життя в Штатах – одноповерхова Америка середнього класу, подалі від великих міст. А туристу-студенту усюди класно...
Літак, жовтень 2002 року.
Можна розслабитись і підбити підсумки подорожі: негатив - бачив як геї гуляють тримаючись за руки в Rehoboth ( видовище не для слабкодухих), випав з політичних, економічних і спортивних новин в Україні, пропустив більше місяця занять в рідній Академії. Та все це видастся „цвєточками” в порівняні з двотижневим культурним шоком на Батьківщині, де не вистачатиме посмішок на обличчя і банального «Have a nice day».
До позитиву відносимо: e-mails друзів в Польщі, Росії, Литві, Словакії і звичайно ж Штатах, півтора тисячі доларів, mp3-player, чудова розмовна англійська та найцінніше : вміння приймати самостійні рішення і діяти. Хай живе Мекка Індівідуалізму!
І ще в літаку я написав перший імпровізований план особистого розвитку, просто зробивши список стратегічних планів на наступне півріччя в Україні. З того моменту такий список я складаю кожні півроку, а мій перший пункт в мому першому плані звучав „Піти в Колізей і взнати за нову поїздку в Штати”. Буде програма Internship і нові 11 місяців на Land of Freedom…
